Легендарна “Тачанка” в Україні в м. Каховка

Автор | 01.02.2021

Днями в одній з каховських ФБ-груп розгорнувся справжній проросійський шабаш навколо монументу “Легендарна тачанка”. Ініціатор дискусії розмістив колаж з цим пам’ятником, а також “Дівчиною в шинелі” в дусі популярних серед любителів “Однокласників” фотопостиків з совєцьким “найсмачнішим” пломбіром, найкращими совєцькими меблевими гарнітурами, найкращими і найдоступнішими радянськими автівками…

Найбільш іронічно цей пост відкоментував

Anatoly Obelets

: А чого автор отфотошопив тачанку й будьЁновців у ракурсі задніми частинами тіла, тобто дупами, до “дівчини у шинелі”? Мабуть, то глибинне особисте відчуття”.

Звісно, на захист відфотошоплених пам’ятників тут же накинулася ціла армія тролів та реальних людей, у голові яких намертво вживлений Совок і суто російська ідеологія. Значна частина яких взагалі жодного відношення не має до міста, але звикла командувати каховчанам, чим їм пишатися і як вони повинні ставитися до своєї ж історії.

Для мене ж ця історія вкотре продемонструвала, що захист “Тачанки”, питання її збереження, її історичного змісту є абсолютно порожніми словами для численної орди її нібито “захисників”. Для яких найпростіше поставити лайк недолугому колажу і вилаятись на незнайомих їм людей, які намагаються хоча б щось зробити для збереження монументу або які мають протилежну думку, що не співпадає з жодними кремлівськими методичками.

Щось подібне каховські “захисники” Тачанки влаштували майже рік тому, коли до Каховки з’їхались історики, мистецтвознавці, архітектори, які вперше в історії сучасної України спробували розв’язати проблему збереження місцевих пам’яток тоталітарної епохи.

Тодішню абсолютно дикунську поведінку представників “громадського об’єднання “Каховський плацдарм” і “Союзу радянських офіцерів” шокована учасниця зустрічі в Каховці, професорка Одеського національного університету ім. Мечникова Оксана Довгополова влучно назвала “розлогою і щирою демонстрацією суто радянського варіанту хамства”.

– Ми приїхали до вас обговорити питання збереження монументу. А у відповідь чуємо образи, хамство і агресію. Експерти підготували для вас купу прикладів, пропозицій як зберегти монумент “Легендарна тачанка”, а ви нічого не хочете знати і заявляєте, що це вам скучно і не потрібно, – сказала тоді теж шокована побаченим і почутим у Каховці арт-критикиня Юлія Манукян.

Написані мною тони публікацій, присвячених темі збереження монументу, поодинокі пропозиції і ініціативи інших каховчан, спрямовані на його захист – усе це потонуло в криках і істериках тих, хто, схоже, найбільше обожнює “Легендарну тачанку” виключно на відфотошоплених картинках. І ця ситуація триває досі.

Дисонанс між словесними баталіями “захисників Тачанки”, гучними заявами про те, що “Тачанка – найголовніший символ міста” та дійсністю помітив у Каховці голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

– Ми бачили, що навколо монументу висаджують огірки і капусту. Навряд чи ці овочі передбачали автори «Тачанки», коли проєктували її простір. Фермерам, які їх вирощують, по цимбалах той монумент і вся радянська влада, – зауважив він.

Головною проблемою щодо Тачанки від пов’язав з недостатком ініціативності самих каховчан і їхнім небажанням домогтися від місцевої влади якихось реальних дій.

Найпростіше всім цим “радянським офіцерам” і псевдозахисникам Тачанки виявилося обливати брудом тих, хто хоче і готовий допомогти, ніж, приміром, тодішнього міського голову Каховки і тодішній депутатський корпус міськради, які чхати хотіли як на монумент, так і на питання його реставрації та зберігання.

Єдине, що спромоглася зробити за як мінімум 20 років каховська влада – нарешті у 2020 р. ініціювати проведення конкурсу проєктних пропозицій щодо організації музейного простору на території “Легендарної тачанки”. Хоча це стало можливим саме завдяки приїзду до Каховки експертів, які намагалися перевести безглузду істерику навколо монументу в конструктивне русло.

Проте поки не видно якогось подальшого руху далі. Нема нічого. Крім черговий порцій відфотошоплених “ікон” з Тачанкою, чергових істерик і цілковитої байдужості до долі цього та інших пам’ятників у Каховці.

Автор: Oleh Baturin.