Неймовірний вікенд на Черкащині

Автор | 10.02.2021

Перебуваючи на землі Шполянщини, звісно, не могли з сином Святославом Юрашем

Sviatoslav Yurash.

не відвідати місцевих святинь. Почали зі Шполи, де зовсім нещодавно було освячено новий, архітектурно вишуканий храм Різдва Пресвятої Богородиці, що перебуває в юрисдикції Православної Церкви України.

Безумовною перевагою і досконалістю місцевої церковної спільноти є факт, що духовна опіка над нею перебуває у молодих, але вже авторитетних і дуже дієвих руках молодого місцевого пароха – отця Романа Саламатіна.

Між іншим, ця церква має показове й унікальне розташування, яке ілюструє рівень відкритості та толерантності українського суспільства загалом і конкретної територіальної спільноти зокрема: вона постала між двома іншими сакральними об’єктами – приміщенням колишньої церковно-приходської школи (воно в радянський час було перетворено на один з об’єктів побутового обслуговування населення), яке після передачі Церкві слугувало як тимчасовий храм Петра і Павла (поставлені куполи радують око й дотепер), – і діючим молитовним будинком місцевої громади Церкви Адвентистів Сього Дня. При цьому обидві релігійні громади (православна та адвентистська) надзвичайно мирно співіснують, перебуваючи у взаємодії якщо не щоденно, то, принаймні, щотижня.

Тому в кожного, хто проходить цією, умовно кажучи, «церковно-релігійною» вулицею, виникають дуже глибокі містичні відчуття: особливо вночі, коли ірраціональних ноток додає величний підсвічений хрест, який нагадує не лише про духовність як таку, але й про зруйнований у 1930-х роках храм, який стояв тут поруч, на місці, де пізніше, через років 30-ть, було споруджено міський стадіон, і в пам’ять про який, спокутуючи провини попередників, шполяни й спорудили храм Різдва Богородиці, що своїми мистецькими досконалостями навіть перевищує свого попередника.

Джерело: Andrii Yurash.